УСТАВНИК



сущ. узаконитель, учредитель порядка (Прол. мая 22, дек. 25).

Смотреть больше слов в «Словаре церковнославянского языка»

УСТЕЛЯЮ →← УСТАВЛЯЮ

Смотреть что такое УСТАВНИК в других словарях:

УСТАВНИК

-а, ч. Особа, яка завідує порядком читання і співу у церкві; старший півчий на одному з криласів; у старообрядництві заміняє священика.

УСТАВНИК

-а, ч. Особа, яка завідує порядком читання і співу у церкві; старший півчий на одному з криласів; у старообрядництві заміняє священика.

T: 151