Смотреть больше слов в «Словаре церковнославянского языка»
ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (уводити щось нове в дію, у практику і т. ін.), ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), УВО́ДИТИ (ВВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, УСТАВЛЯ́ТИ (ВСТАВЛЯ́ТИ... смотреть
УСТА́ВИТИ¹ див. уставля́ти¹.УСТА́ВИТИ² див. вставля́ти¹.
уста́вити[ўставиетие]= вставити-аўл'у, -виеш, -аўл'ат'; нак. -аў, -аўтеи
недок. уставляти, док. уставитиto set, to fill, to cover; (ставити) to put, to placeуставити в ряд — to range, to arrange in a line (row)
I див. уставляти I.II див. вставляти I.уставитисядив. уставлятися I.
уста́вити 1 дієслово доконаного виду поставити щось на чомусь уста́вити 2 дієслово доконаного виду вкласти, вмістити щось у середину чого-небудь
Уставити См. Уставляти. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 358.
I див. уставляти I.II див. вставляти I.
{ўста́виетие} = вставити -а́ўлу, -виеш, -а́ўлат; нак. -а́ў, -а́ўтеи.
уста́вити розташувати (ст)
матем.; техн. вставлять
задержа́ть, останови́ть
сов. от вставляти