Смотреть больше слов в «Словаре церковнославянского языка»
ВСЕЛЯ́ТИСЯ (УСЕЛЯ́ТИСЯ) (займати квартиру — приміщення, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИСЯ (УЛАШТО́ВУВАТИСЯ), ЗУПИНЯ́ТИСЯ (на деякий час). — Док.: всели́тися (у... смотреть
УСЕЛИ́ТИСЯ див. всели́тися.
Уселитися См. Уселятися. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 354.
усели́тися дієслово доконаного виду