Смотреть больше слов в «Словаре церковнославянского языка»
БЛАГА́ТИ (пильно, невідступно, пристрасно просити), ЗАКЛИНА́ТИ підсил., МОЛИ́ТИ підсил.; МОЛИ́ТИСЯ підсил. розм., ПРОСИ́ТИСЯ розм. (благати про співчут... смотреть
УМОЛИ́ТИ (ВМОЛИ́ТИ), олю́, о́лиш, док., кого.Молячи, благаючи кого-небудь, схилити на свій бік, домогтися позитивного вирішення чого-небудь.[Молодиця:]... смотреть
(вмолити), -олю, -олиш, док., перех. Молячи, благаючи кого-небудь, схилити на свій бік, домогтися позитивного вирішення чого-небудь.
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: умолившиумолитьДеепричастная форма: умолив
(вмолити), -олю, -олиш, док. , перех. Молячи, благаючи кого-небудь, схилити на свій бік, домогтися позитивного вирішення чого-небудь.
див. ублагати
умоли́ти дієслово доконаного виду
умолю, умолиш ubłagać, uprosić
вы́молить, умоли́ть