Смотреть больше слов в «Словаре церковнославянского языка»
ВІДЗНАЧА́ТИ (висловлюючись, розповідаючи тощо, звертати увагу на щось), ВІДМІЧА́ТИ, ЗАУВА́ЖУВАТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, УКА́ЗУВАТИ (ВКА́ЗУВАТИ), КОНСТАТУВА́ТИ... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)заст.Дієприслівникова форма: указавшиуказатьДеепричастная форма: указав ¤ указати наперед -- указать заведомо ¤ указати н... смотреть
[ukazaty]дієсл.wskazać, ukazać
УКАЗА́ТИ див. ука́зувати.
1) указа́ть, ука́зывать, показа́ть, пока́зывать 2) оказа́ть, выража́ть мени се указала прилика — мне предста́вился слу́чай
Указати См. Указувати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 326.
див. указувати.
【完】 见 указувати
див. вказувати
Указа́ти, укажу́, ука́жеш, -жуть
указа́ти дієслово доконаного виду
див. указувати.
показа́ться, появи́ться, обнару́житься, предста́виться