ТРУБИТИ


трубить в трубу. г              (Откр. 8, 13).    — хвастаться, хвалиться, пускать молву о себе (Матф. 6, 2).

Смотреть больше слов в «Словаре церковнославянского языка»

ТРУБЛЕНИЕ →← ТРУБА

Смотреть что такое ТРУБИТИ в других словарях:

ТРУБИТИ

ТРУБИ́ТИ, трублю́, тру́биш; мн. тру́блять; недок.1. без прям. дод. Видобувати звуки, мелодію, сигнал, дуючи в трубу (у 2 знач.), ріг і т. ін.Три словак... смотреть

ТРУБИТИ

Трубить — трубити — звучать (о трубах и подобных музыкальных инструментах) (2): Трубы трубять въ Новѣградѣ — стоять стязи въ Путивлѣ. 7. Уныли голоси,... смотреть

ТРУБИТИ

труби́ти в кула́к, грубо. 1. Терпіти нужду, нестатки, голод. Кожухи, свити погубили І з голоду в кулак трубили, Така нам лучилась пеня (І. Котляревський); — Ой, правду дядина небога говорила, Що тільки на світі великим рибам жить! А нам, малим, в кулак трубить! (П. Гулак-Артемовський). 2. Плакати від незадоволення, образи. От лихо: всю горілку з бахурами Дощенту випила та й трубить у кулак! (П. Гулак-Артемовський). труби́ти в кулаки́. Ой заграй мі (мені), музиченьку, я слухати люблю, А як рано мене збудять, я в кулаки трублю (Коломийки). хоч во́вком вий. Уживається для вираження безвихідного, скрутного становища, великого відчаю, досади і т. ін. через неможливість що-небудь змінити. — На узбіччі дороги, спиною обпершись об стовбур, роззиравсь я на осінню Яблунівку, вродливу, мов молодиця уповні літа, і така мене брала досада, хоч вовком вий, хоч скачи гопки, хоч на небо дерися! (Є. Гуцало); — Хоч би, думаю, яка-небудь грішна душа на дорозі трапилась. Хоч вовком вий — нікого (В. Логвиненко); Нам, неписьменним, хоч вовком вий. Попросиш котрогось, а він тобі як гаркне — хіба ж людині до того, щоб у такому пеклі ще для когось і листи писати (Ю. Збанацький). хоч во́вком труби́. — Як ми поживаємо... Коли є люди, то добре, а коли нема — хоч вовком труби: так прямо і чахнеш на цьому відлюдді (М. Стельмах). хоч у кула́к труби́, грубо. Уживається для вираження відчаю, викликаного нуждою, нестатками, голодом і т. ін.; повна безвихідь. — Я все в сільраді та в роз’їздах .. Ще добре, що хоч корівчини якої немає (бо забрали б), а то — хоч у кулак труби (Ю. Збанацький). хоч у кула́к труби́ти. На дубі сидячи, Зозуля куковала (кувала): “..Одколи, як тепло вже стало, А гусені нема, черви зовсім так мало. Прийшлось із голоду хоч у кулак трубить” (Є. Гребінка).... смотреть

ТРУБИТИ

ГРИ́ЗТИ (зубами роздрібнювати щось тверде), РОЗГРИЗА́ТИ (розкушуючи); ОБГРИЗА́ТИ (з кінців, з усіх боків); ТОЧИ́ТИ, ТРУБИ́ТИ (про гризунів); ТЛИ́ТИ (пр... смотреть

ТРУБИТИ

трублю, трубиш; мн. трублять; недок. 1) неперех. Видобувати звуки, мелодію, сигнал, дуючи в трубу (у 2 знач.), ріг і т. ін. || Звучати (про трубу, ріг... смотреть

ТРУБИТИ

трублю, трубиш; мн. трублять; недок. 1》 неперех. Видобувати звуки, мелодію, сигнал, дуючи в трубу (у 2 знач. ), ріг і т. ін.|| Звучати (про трубу,... смотреть

ТРУБИТИ

Сурмити, висурмлювати, висурмити, повисурмлювати, засурмлювати, засурмити, позасурмлювати, зісурмлювати, зісурмити, позісурмлювати, насурмлювати, насур... смотреть

ТРУБИТИ

Будеш ще в гіркий кулак трубити.Будеш гірко плакати по утраті найдорожчої особи. В давнині найблизша особа по помершім обов'язана була наплакати в чере... смотреть

ТРУБИТИ

【未】1) 吹(号﹑ 喇叭等); 吹…号Трубити тривогу 鸣笛报警2) 转﹑ 口语 大肆宜扬, 鼓吹, 吹嘘3) 长期干(苦活)◇ Трубити в кулак 口 穷困

ТРУБИТИ

дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: трублячитрубитьДеепричастная форма: трубя

ТРУБИТИ

1) to blow, (to play, to sound) the trumpet, to blare, to wind, to toot, to tootle, to trumpet2) перен. to blaze; (розголошувати) to trumpet, to procla... смотреть

ТРУБИТИ

[trubyty]дієсл.trąbić

ТРУБИТИ

див. говорити; їсти; кричати; повідомляти

ТРУБИТИ

Труби́ти, -блю́, -биш, -блять

ТРУБИТИ

1) труби́ть, игра́ть на трубе́ 2) разглаша́ть

ТРУБИТИ

труби́ти дієслово недоконаного виду

ТРУБИТИ

трубить - трубити в кулак

ТРУБИТИ В КУЛАК

(нуждаться) разг. свистеть в кулак

T: 184