СТЕНАТИ


глаг. (греч. στένειν) — делать тесным; стенать, воздыхать, оплакивать.       (Быт. 4, 12).

Смотреть больше слов в «Словаре церковнославянского языка»

СТЕНАТЫЙ →← СТЕНА

Смотреть что такое СТЕНАТИ в других словарях:

СТЕНАТИ

СТЕНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок.Жалібно стогнати; плачучи, кричати, стогнати.Давид стенає та ридає, Багряну ризу роздирає І сипле попіл на главу (Т. Шевчен... смотреть

СТЕНАТИ

і стинати, -аю, -аєш, недок., стенути і стинути, -ну, -неш, док., перев. з ім. плечима, рідко. Піднімати й опускати плечі для вираження здивування, зн... смотреть

СТЕНАТИ

дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: стенавши, стенаючистенатьДеепричастная форма: стенав, стеная

СТЕНАТИ

і стинати, -аю, -аєш, недок. , стенути і стинути, -ну, -неш, док. , перев. з ім. плечима, рідко.Піднімати й опускати плечі для вираження здивування, ... смотреть

СТЕНАТИ

стена́ти 1 дієслово недоконаного виду кричати стена́ти 2 дієслово недоконаного виду піднімати й опускати плечі рідко

СТЕНАТИ

I книжн. стенать II несов. - стенати, сов. - стенути; в соч. - стенати плечима

СТЕНАТИ

- стонать, воздыхать.

СТЕНАТИ

Екатаць

СТЕНАТИ

екатаць

СТЕНАТИ

екатаць

СТЕНАТИ ПЛЕЧИМА

разг. пожимать, пожать плечами

T: 82