Смотреть больше слов в «Словаре церковнославянского языка»
СТА́ВЛЕНИК, а, ч.Той, хто дістав посаду за чиєюсь допомогою, протекцією.Велике серце! Ти завжди відкрите І роздаєш ти щедрість і любов... Не знав Галан... смотреть
СТА́ВЛЕНИК (той, хто дістав посаду, посідає певне місце і т. ін. за чиєюсь протекцією), СТА́ВЛЕНЕЦЬ рідше, ПРОТЕЖЕ́ книжн., КРЕАТУ́РА книжн. Ставленик ... смотреть
імен. чол. роду, жив.ставленник
-а, ч. Той, хто дістав посаду за чиєюсь допомогою, протекцією.
Особа, над якою здійснюватимуть або здійснюють хиротонію, хиротесію або возведення; наречений ім. ; номінант
Ставленець, див. протеже, клеврет, фаворит
Henchman, creature (of); protege (фр.)
-а, ч. Той, хто дістав посаду за чиєюсь допомогою, протекцією.
ста́вленик іменник чоловічого роду, істота
= ставленець ставленник
-а m protegowany
ставленик, -а