СТАВЛЕНИК


сущ. избранный из клира церковного человек, который готовится к посвящению во пресвитера или диакона.

Смотреть больше слов в «Словаре церковнославянского языка»

СТАВРАТЫ →← СТАВИТИ НА МЗДЕ

Смотреть что такое СТАВЛЕНИК в других словарях:

СТАВЛЕНИК

СТА́ВЛЕНИК, а, ч.Той, хто дістав посаду за чиєюсь допомогою, протекцією.Велике серце! Ти завжди відкрите І роздаєш ти щедрість і любов... Не знав Галан... смотреть

СТАВЛЕНИК

СТА́ВЛЕНИК (той, хто дістав посаду, посідає певне місце і т. ін. за чиєюсь протекцією), СТА́ВЛЕНЕЦЬ рідше, ПРОТЕЖЕ́ книжн., КРЕАТУ́РА книжн. Ставленик ... смотреть

СТАВЛЕНИК

імен. чол. роду, жив.ставленник

СТАВЛЕНИК

-а, ч. Той, хто дістав посаду за чиєюсь допомогою, протекцією.

СТАВЛЕНИК

Особа, над якою здійснюватимуть або здійснюють хиротонію, хиротесію або возведення; наречений ім. ; номінант

СТАВЛЕНИК

Ставленець, див. протеже, клеврет, фаворит

СТАВЛЕНИК

Henchman, creature (of); protege (фр.)

СТАВЛЕНИК

-а, ч. Той, хто дістав посаду за чиєюсь допомогою, протекцією.

СТАВЛЕНИК

ста́вленик іменник чоловічого роду, істота

СТАВЛЕНИК

= ставленець ставленник

СТАВЛЕНИК

-а m protegowany

СТАВЛЕНИК

ставленик, -а

T: 49