ПОТИРАТИ


стирать, сглаживать, соскабливать.

Смотреть больше слов в «Словаре церковнославянского языка»

ПОТКНЕТИ И ПОТЧИТИ →← ПОТИР

Смотреть что такое ПОТИРАТИ в других словарях:

ПОТИРАТИ

ПОТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.1. що. Терти злегка або час від часу.– Біда з старим – не дає волі та й годі... – зітхнувши і потираючи лоб, жалівся Власов... смотреть

ПОТИРАТИ

ЗНУЩА́ТИСЯ (заподіювати муки, страждання кому-небудь), ГЛУМИ́ТИСЯ, НАГЛУМЛЯ́ТИСЯ, НІ́ВЕЧИТИ, ПОТИРА́ТИ розм., ВЕРЕДУВА́ТИ заст., ЗБИТКУВА́ТИСЯ діал., З... смотреть

ПОТИРАТИ

обтира́ти (отира́ти, витира́ти і т. ін.) кутки́ де, у кого, біля кого, чиї, зневажл. 1. Жити, перебувати де-небудь, у когось (перев. нічого не роблячи). А чого ж справді ви отираєте кутки? Тепер мужчини не повинні сидіти вдома! (С. Васильченко); А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які .. ніде не можуть нагріти місця, витирають чужі кутки? (П. Загребельний). обтира́ти (потира́ти) вугли́, діал. Заходив якийсь тип, що вже двадцять років обтирає вугли в Нью-Йорку (А. Хижняк); Чого мені журитися? ..Що я вік свій потираю Вугли в чужих хатах? (І. Манжура). 2. Часто або подовгу бувати десь, у когось, біля кого-небудь. Тоді були вони з нею приятелями й разом обтирали кутки в батюшчиних кімнатах (С. Васильченко); Він хоч уже і не такий собі великий панище, але служебник, коло панів кутки обтирає (І. Чендей).... смотреть

ПОТИРАТИ

-аю, -аєш, недок. 1) перех. Терти злегка або час від часу. || у сполуч. зі сл. руки. Кілька разів проводити долонею по долоні, перев. виражаючи хвилюв... смотреть

ПОТИРАТИ

док. потертирозм. to rubпотирати злегка — to rub gentlyпотирати руки (від задоволення) — to rub one's handsвін потер забите місце — he rubbed the injur... смотреть

ПОТИРАТИ

-аю, -аєш, недок. 1》 перех. Терти злегка або час від часу.|| у сполуч. зі сл. руки. Кілька разів проводити долонею по долоні, перев. виражаючи х... смотреть

ПОТИРАТИ

дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: потиравши, потираючипотиратьДеепричастная форма: потирав, потирая

ПОТИРАТИ

Потира́ти, -тира́ю, -тира́єш; див. поте́рти

ПОТИРАТИ

1) потирать 2) (ким); помыкать (кем) - потирати руки

ПОТИРАТИ

потира́ти дієслово недоконаного виду

ПОТИРАТИ

раста́птывать, уничтожа́ть, потира́ть

ПОТИРАТИ

-аю, -аєш pocierać

ПОТИРАТИ РУКИ

(об кого) помыкать (кем)

ПОТИРАТИ СЕ

взаи́мно уничтожа́ться

T: 230