ПОКАЗАТИ


(δεικνύναι) показывать, делать видным, известным, являть.

Смотреть больше слов в «Словаре церковнославянского языка»

ПОКАИВАТИ →← ПОКАЗАНИЕ

Смотреть что такое ПОКАЗАТИ в других словарях:

ПОКАЗАТИ

ПОКА|ЗАТИ1 (765), ЖОУ, ЖЕТЬ гл.1.Дать возможность увидеть, показать: Отъкрыите ларѣ и покажѣте ˫а чл҃вкѹ ономѹ чьто ѥмѹ хранѧть. (δείξατε) Изб 1076, 2... смотреть

ПОКАЗАТИ

ВИЯВЛЯ́ТИ (про почуття, стан, наміри тощо — робити явним, помітним), ПРОЯВЛЯ́ТИ, ПОКА́ЗУВАТИ, ПІДКРЕ́СЛЮВАТИ, РОЗКРИВА́ТИ, ВИКА́ЗУВАТИ, ВИДАВА́ТИ, МАНІ... смотреть

ПОКАЗАТИ

вка́зувати (пока́зувати) / вказа́ти (показа́ти) на две́рі кому. Виганяти, проганяти когось звідки-небудь. З кожним днем переконувався (Іван): зайвий він, непотрібний у Дрочиловій хаті. Якщо його й терплять там, не вказують на двері, то тільки з розрахунку, аби не позбавитися чималих ковальських заробітків (І. Головченко і О. Мусієнко); Навіть якби я був і не зовсім правий, він мусив заради нашого авторитету показати їй на двері (С. Журахович). показа́ти две́рі. — Навесні перед Благовіщенням гомонять у нас на селі: — Варка показала приймакові двері! (О. Кониський). ду́шу пока́зувати / показа́ти. Щиро, з прихильністю ставитися до кого-небудь. — Він сирота, — хто без мене його привітає? Хто про долю, про недолю, Як я, розпитає? Хто обійме, як я, його? Хто душу покаже? (Т. Шевченко). зу́би пока́зувати / показа́ти, ірон. Посміхатися до кого-небудь. Мій Омелько й собі .. до неї (дячихи) через тин: гі, гі, гі! і собі показує зуби (І. Нечуй-Левицький); А вулицею іде дядько Микола й питає: чи я сплю на пні, чи дрімаю? Я йому показую зуби й кажу: не сплю і не дрімаю (М. Стельмах). куди́ о́чі поведу́ть (пока́жуть) кого (кому) і без додатка, перев. зі сл. іти́, піти́ і под. У будь-якому напрямі, не вибираючи шляху; навмання, будь-куди. — Іду я собі геть, куди мене очі поведуть (Казки Буковини..); Закликав його (батько) і сказав: — Більше тебе не хочу і видіти (бачити). Йди, куди очі поведуть… І прогнав сина (Три золоті сл.); (Микита:) Ну, Марусе, коли й ти вже не ймеш мені віри, то піду я, куди очі поведуть… (М. Кропивницький); Так попростуйте і ви, куди очі покажуть (М. Зеров). не подава́ти (не пока́зувати) / не пода́ти (не показа́ти) ви́гляду (ви́ду). Не виявляти своїх почуттів, думок, ставлення до чогось і т. ін. Вони хотіли б мати отаку проворну невістку .. Знає це й Дмитро, але, звісно, й вигляду не подає (М. Стельмах); — Натерпілася (Вутанька) від багачів. Виду не подавала, а скільки тих сліз потаємці ночами виплакала,— одна лиш подушка знає (О. Гончар); Він був злий і нарочито мовчав. Павло помітив це зразу, як тільки в хату зайшов, але не показував виду (В. Кучер); Виду не подала Тамара, що приємно їй було це почути (А. Хижняк). не пока́зувати / не показа́ти ноги́. Не приходити, не повертатися кудись, до кого-небудь. Вийшов (Василь) з подвір’я рішучо, з твердим бажанням ніколи сюди не показувати ноги (І. Чендей). не пока́зувати (не явля́ти, не потика́ти і т. ін.) / не показа́ти (не яви́ти, не поткну́ти і т. ін.) но́са. Не приходити, не з’являтися і т. ін. куди-небудь, до когось. — А Клава Бережкова носа не показувала? — намагаючись надати своєму голосу цілковитої байдужості, запитав Андрій (В. Собко); — Не розумію я тебе, що ти за людина. Рая за тобою сохне, а ти й носа не показуєш (П. Кочура); (Мальванов:) Де ж мій Спичаковський? Давно пора одвезти на станцію ці ящики, а він пропав і третій день носа не являє (І. Кочерга). оче́й не пока́зувати / не показа́ти. Не приходити, не з’являтися і т. ін. куди-небудь, до когось. Часом цілі дні й тижні Єремія не показував очей в своїй господі, їздячи по своїх маєтностях (І. Нечуй-Левицький); (Пріська:) Ну й сусідочки кругом обсіли. Тут такі тобі .. обсудливі, що хоч у свій двір очей не показуй (С. Васильченко); Не можна Мотрі нікуди очей показати, щоб на неї пальцями не тикали (Панас Мирний). о́чі появи́ти (показа́ти) де, куди, до кого. З’явитися десь, навідатися кудись, до когось. Тепер стидно в селі і очі появити: довіку будуть дражнити чорною радою! (П. Куліш); Такий мені сором, що вже швидко не можна буде далі мені між люди і очей появить (І. Нечуй-Левицький); (Храпко:) А двісті рублів узяв (Тихоненко), як одну копієчку взяв, та три роки ні кує, ні меле. Хоч би очі коли появив (Панас Мирний). показа́ти / рідко пока́зувати (свої́) зу́би (ро́ги, па́зурі). Виявити свою злостиву вдачу, свій характер, злі наміри і т. ін. — Хіба ти сама змалку не вивірила? Не дався він тобі ще узнаки? Підожди трохи, він покаже свої зуби ще гостріші, ніж колись… (Панас Мирний); Тепер (після пожежі) настала для них гірка година. Батько до нестями марнувався, мати їла себе, свого чоловіка і дітей. Тоді й батько показав роги… (А. Крушельницький); Влещуючи однією рукою поспільство, пан Бжеський незабаром показав свої пазури (З. Тулуб). — Ось же написано чорним по білому — неблагонадійний! .. Це значить, що новий лад не може на вас покластися, що ви в любий момент можете показати свої пазурі (Ю. Збанацький). показа́ти, де ко́зам ро́ги пра́влять. Провчити кого-небудь, завдаючи йому неприємностей, прикрощів і т. ін. Терентій сердито сплюнув .. Шкода, що немає Бабака. Він би показав, де козам роги правлять! (М. Рудь). показа́ти, де ра́ки зиму́ють. Провчити кого-небудь, завдаючи йому неприємностей, прикрощів і т. ін. — Брешеш, вражий сину… Ось коли б тільки мені до тебе добратися, я б тобі показав, де раки зимують (Панас Мирний); — Ось нехай він (німець) у наступ перейде на землі, а не під хмарами. Отут ми йому й покажемо, де раки зимують (В. Кучер). — Немає на тебе, товаришу Чубарю, Бабака в обласному центрі! Він би тобі показав, де раки зимують! (М. Рудь). показа́ти ду́лю (фі́гу), вульг. Відмовити кому-небудь у чомусь, нічого не дати, не допомогти і т. ін. — В базарі він нам покаже дулю та й тим одбуде: хай зараз дає (гроші) (С. Васильченко); — А що? — сказав (Латин), — чи поживились? От з Діомидом ви носились, А він вам фігу показав (І. Котляревський). показа́ти клас чого і без додатка. Зробити, виконати що-небудь з великою майстерністю, з великим успіхом. Лягла зима! На лижах би! Та часу в нас нема, А то б могла я клас тут показати (М. Рильський); — Ти пласт не силою бери, а вмінням та підходом. — І все. Так ніби й не було це жодною подією, Та серце дідове цвіло, пишалося надією: мовляв, Захар покаже клас (П. Дорошко); Снігур давно б уже переобладнав верстати по-своєму і показав би справжній клас роботи (П. Автомонов). показа́ти, на чо́му горі́хи росту́ть. Довести свою здатність, спроможність і т. ін. у чому-небудь. — Ми, Саво, ще покажемо панству, на чому горіхи ростуть! (С. Чорнобривець). показа́ти / пока́зувати себе́ на ді́лі. Виявити діяльністю свої здібності, можливості, позитивні якості і т. ін. (Галя:) Ні! Ти спочатку вивчи та покажи себе на ділі, а тоді вже й давай декламацію (І. Микитенко); З нальоту кожен, сто чортів, до праці взявсь завзято, бо кожен сам себе хотів на ділі показати (П. Дорошко). показа́ти, почо́му лі́коть ква́ші. Довести свою здатність, спроможність і т. ін. у чому-небудь. — Бачиш, виграли страйк… Показали Гельці, почому лікоть кваші… (І. Муратов). показа́ти своє́. Виявити свої здібності, можливості і т. ін. — Мене ніщо не лякає,— говорила Катерина.— От станемо в колгоспі на ноги, і моя ланка покаже своє (С. Журахович); // Виявити, підтвердити і т. ін. що-небудь. На півмісяця він їде до Каховки, а час і тривалі, спокійні роздуми своє покажуть (І. Волошин). показа́ти себе́. 1. Виявити свої здібності, можливості, позитивні якості і т. ін. —Григорію Петровичу, будемо говорити прямо. Ви наробили багато дурниць — і на роботі, і в особистому житті .. Тепер вам дають змогу показати себе (Д. Ткач); — Не знаєш Юрка? Він же в нас ні се, ні те… Вайлуватий, нерішучий!.. Не вміє показати себе… (І. Рябокляч). 2. Видати себе за людину з високими якостями моралі, працездатності. Не жили старші в миру й між собою: кожному бажалося вискочити перед начальством, показати себе за найкращого (Панас Мирний); Мені хочеться.. показати себе веселим і цікавим, і… красивим (Ю. Яновський); Кожна полонянка старається показати себе здоровою, ні на що не скаржиться (А. Хижняк). показа́ти това́р (крам) лице́м. Представити що-небудь з кращого боку, в найкращій якості. Інакше кажучи, нікого не цікавить, що було у Вас на душі або дома, коли ви робили фільм. Ви мусите показати товар лицем (О. Довженко). пока́зувати (відкрива́ти) / показа́ти (відкри́ти) своє спра́вжнє (ді́йсне) обли́ччя. Розкривати свої справжні погляди, наміри, риси характеру і т. ін. — Годі! — прошепотів я крізь зуби.— Кричиш? Ось ти й показав своє справжнє обличчя! — мало не плачучи, мовила Настка (П. Автомонов); Я порішив чекати доказів своєї правоти .. Ждати довелося недовго. Ванновський скоро показав своє дійсне обличчя (Г. Хоткевич). пока́зувати / показа́ти доро́гу (да́лі) кому. Відмовляти, не задовольняти прохання кого-небудь; проганяти. На що вже Нестір був майстер проситися, але і йому раз у раз показували дорогу далі (О. Гончар). пока́зувати / показа́ти кула́к. 1. Погрожувати кому-небудь. Охоплений нових надій тремтінням — А смерть уже на чоло клала знак, — Він небу, гордий, показав кулак (М. Рильський). 2. Бути невдячним, платити за зроблене добро поганими вчинками. Ти його борони від собак, а він тобі покаже кулак (Укр.. присл..). пока́зувати / показа́ти на две́рі кому. Проганяти кого-небудь. Друга б на її місці давно йому (чоловікові) на двері показала, раз він такий… (В. Кучер). пока́зувати / показа́ти порі́г (доро́гу, одві́рок, одві́рка, шлях і т. ін.). Виганяти кого-небудь. — Ага, покосили, помолотили, то зараз мені дорогу показуєте? Виганяєте, як пса коростявого?! (М. Томчаній); (Руфін:) Не можу я їм показать порога, коли їх сам в хату кликав (Леся Українка); (Степанида:) Коли вам, добродію, честю сказали, щоб ви минали нашу хату, так хіба хочете, щоб вам одвірка показали? (М. Кропивницький); Я був певний, що на понеділок Семен знайде іншого наймита, а Степанові покаже широкий шлях (Д. Бузько); // Відмовляти кому-небудь у чомусь. — Роксана казала, що ви надумали віддати її (заміж) у Коломию, боявся я, прийдемо до вас, а ви нам поріг покажете (А. Хижняк). пока́зувати / показа́ти п’я́ти. Швидко йти геть, тікати. (Славко (грізно):) Чого стовбичиш під чужим вікном? Підслухуєш? Ану показуй п’яти! (О. Підсуха). пока́зувати п’я́тки. Гнат узяв у здорову руку олівець.— Давайте розберемо, хто в нас є такий на прикметі, щоб накрити, доки він сам п’яток не показав (Григорій Тютюнник). пока́зувати / показа́ти (свої́) ре́бра. Бути худим, виснаженим. Огорожа погана, у дворі мало будівлі, ще менше живого: тільки коняка показувала там свої ребра (Б. Грінченко). пока́зувати / показа́ти спи́ну (поти́лицю) кому. 1. Відступати, тікати, виявляючи своє боягузтво. Мав (Савка) святе правило — ніколи не показувати ворогові спини (Д. Бедзик); Князь Ігор був мудрий і сміливий. Княгиня Ольга пригадує, як рішуче і безжально судив він дружину свою, коли хто перед ворогом показував спину (С. Скляренко); Суворов знав генерала Река як людину, що не звикла показувати потилиці ворогові (С. Добровольський). 2. Відвертатися або іти геть, виявляючи зневагу до кого-небудь. — От народжує типів епоха,— сказав Баглай до архітектора і з неприхованою, якоюсь навіть бридливою зневагою відвернувся від Лободи. І військкоменко теж одразу спину показав на знак презирства (О. Гончар). пока́зувати / показа́ти хара́ктер. Виявляти впертість, стійкість і т. ін. у чому-небудь. — Тимофію! — начальницьким голосом гукнув старшина. — Ти перед людьми свого характеру не показуй! Іди проспись! (Ю. Смолич); Та .. злагода, що жила колись у дідовій оселі, далеко відійшла від спадкоємців. Найбільше показувала характер братова (М. Стельмах); Викликали його один раз на допит — мовчить, викликали другий — знову мовчить, показує характер (М. Ю. Тарновський). пока́зувати / показа́ти хвіст (хвоста́) кому. Тікати від кого-небудь. Гурт хлопчаків грізно обступив нашого Климка, але, побачивши його батька, який ніс воду, хлопці швидко показали хвіст (З журналу).... смотреть

ПОКАЗАТИ

недок. показувати, док. показати1) to show (to); (демонструвати) to display, to exhibit, to demonstrate; (виймати, розкладати) to set forth; (бути озна... смотреть

ПОКАЗАТИ

Показався, тай сховався.Про чоловіка, що рідко іде між люди.Не хвалися, але покажися.Своїми ділами лише докажеш чи гідний похвали.Показали голодному хл... смотреть

ПОКАЗАТИ

[pokazaty]дієсл.pokazać

ПОКАЗАТИ

ПОКАЗА́ТИ див. пока́зувати.

ПОКАЗАТИ

див. показувати.

ПОКАЗАТИ

показа́ть, прояви́ть, обнару́жить показати некоме зубе — показа́ть зу́бы кому́-ли́бо

ПОКАЗАТИ

【完】 见 показувати

ПОКАЗАТИ

-ажу, -ажеш pokazać, wskazać ~ на двері pokazać (komuś) drzwi

ПОКАЗАТИ

Показа́ти, -кажу́, -ка́жеш, -жуть

ПОКАЗАТИ

Indiquer, montrer

ПОКАЗАТИ

показа́ти дієслово доконаного виду

ПОКАЗАТИ

Пасведчыць

ПОКАЗАТИ

cro pokazati укр показати

ПОКАЗАТИ

див. показувати.

ПОКАЗАТИ

сов. от показувати

ПОКАЗАТИ

пасведчыць

ПОКАЗАТИ

показывать

ПОКАЗАТИ

пасведчыць

ПОКАЗАТИ СЕ

показа́ться, прояви́ться, показа́ть себя́, обнару́живаться

T: 180