ПОГЛУМИТИСЯ


глаг. рассуждать, размышлять; разговаривать, говорить о ком-либо.      (Пс. 76, 4).

Смотреть больше слов в «Словаре церковнославянского языка»

ПОГОНАТ →← ПОГЛОНУ

Смотреть что такое ПОГЛУМИТИСЯ в других словарях:

ПОГЛУМИТИСЯ

ПОГЛУМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн. поглумля́ться; док.1. Док. до глуми́тися.Чіпка був “виродок”... Як же Чіпку прийняти дітям до іграшки?! Хіба, щоб пог... смотреть

ПОГЛУМИТИСЯ

ОСКВЕРНИ́ТИ (порушити чистоту, святість чого-небудь; поставитися до чогось високого, святого неналежним чином, принизливо), НАРУГА́ТИСЯ з чого, над чим... смотреть

ПОГЛУМИТИСЯ

дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: поглумившисьучинити наругу; наругатисянадругатьсяДеепричастная форма: надругавшись

ПОГЛУМИТИСЯ

-млюся, -мишся; мн. поглумляться; док. 1) Док. до глумитися. 2) Учинити наругу; наругатися.

ПОГЛУМИТИСЯ

1) (зробити наругу, завдати безчестя) to dishonour2) (див. поглузувати) to taunt, to make game (a fool) (of)

ПОГЛУМИТИСЯ

-млюся, -мишся; мн. поглумляться; док. 1》 Док. до глумитися.2》 Учинити наругу; наругатися.

ПОГЛУМИТИСЯ

Поглуми́тися, -млю́ся, -ми́шся з кого, з чого

ПОГЛУМИТИСЯ

, глумитися - размышлять, издеваться, рассуждать, вникать.

ПОГЛУМИТИСЯ

-млюся, -мишся 1. zbezcześcić, zhańbić 2. zadrwić, wyszydzić

ПОГЛУМИТИСЯ

поглуми́тися дієслово доконаного виду

ПОГЛУМИТИСЯ

Наздзекавацца

ПОГЛУМИТИСЯ

наздзекавацца

ПОГЛУМИТИСЯ

наздзекавацца

T: 126