ПОВЕРГАТИ


глаг. (греч. αἴρειν) 1) возносить, уносить, овладевать; удаляться, удалять; 2) (ῥίπτειν) бросать, метать, отбрасывать, презирать.                (Быт. 35, 2).       (Исх. 4, 3).

Смотреть больше слов в «Словаре церковнославянского языка»

ПОВЕСМО →← ПОВЕЛИКУ

Смотреть что такое ПОВЕРГАТИ в других словарях:

ПОВЕРГАТИ

I. ВАЛИ́ТИ (силою змушувати падати), ВАЛЯ́ТИ, ЗВА́ЛЮВАТИ, ПЕРЕКИДА́ТИ, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ТУРЛЯ́ТИ розм., ПОВЕРГА́ТИ книжн., уроч. рідко, ЗВЕРГА́ТИ книжн., ... смотреть

ПОВЕРГАТИ

ПОВЕРГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОВЕ́РГНУТИ і рідше ПОВЕ́РГТИ, гну, гнеш, док., кого, що, уроч.1. Примушувати падати; звалювати.Таки повергають Кочубея ... смотреть

ПОВЕРГАТИ

-аю, -аєш, недок., повергнути і рідше повергти, -гну, -гнеш; мин. ч. поверг, -ергла, -ергло і повергнув, -ергнула, -ергнуло; док., перех., ритор. 1) П... смотреть

ПОВЕРГАТИ

-аю, -аєш, недок. , повергнути і рідше повергти, -гну, -гнеш; мин. ч. поверг, -ергла, -ергло і повергнув, -ергнула, -ергнуло; док. , перех. , ритор. 1... смотреть

ПОВЕРГАТИ

поверга́ти / пове́ргнути в прах (у по́рох) кого, що. Розбивати, знищувати кого-, що-небудь. Він сп’янілий від люті, все трощив і повергав у прах на своєму шляху (С. Добровольський); Хіба не ми в боях під Сталінградом, Повергли в прах нападників орду! (І. Гончаренко); Він чув за плечем рівне дихання сина і писав захоплено, переможно, немов ведучи важкий бій і повергаючи в порох сильного й запеклого ворога (В. Собко).... смотреть

ПОВЕРГАТИ

Валити, завалювати, завалити, позавалювати, звалювати, звалити, позвалювати, повалювати, повалити, розвалювати, розвалити, порозвалювати, кидати, кинут... смотреть

ПОВЕРГАТИ

дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: повергавши, повергаючиповергатьДеепричастная форма: повергая

ПОВЕРГАТИ

поверга́ти дієслово недоконаного виду

T: 144