Смотреть больше слов в «Словаре церковнославянского языка»
ОПЕЧАЛ|ИТИ (59), -Ю, -ИТЬ гл. Огорчить, опечалить: И не опечалите д҃ша своѥ˫а. и д҃ха ст҃ааго б҃жи˫а. (μὴ λυπεῖτε) Изб 1076, 204; добро ѥсть не опечал... смотреть
ЗАСМУ́ЧУВАТИ (викликати смуток у кого-небудь, робити смутним когось), СМУТИ́ТИ, ПЕЧА́ЛИТИ, ПОТЬМА́РЮВАТИ, ОПЕЧА́ЛЮВАТИ рідше, ЖУРИ́ТИ рідше, РОЗСТРО́ЮВ... смотреть
[opeczałyty]дієсл.zmartwić, zasmucić
ОПЕЧА́ЛИТИ див. опеча́лювати.
див. опечалювати.
опеча́лити дієслово доконаного виду
див. опечалювати.