НАПАДАТИ


глаг. напасть, устремиться, броситься, сойти, нисходить свыше.          (Деян. 11, 15).

Смотреть больше слов в «Словаре церковнославянского языка»

НАПАСТЬ →← НАОСТРИТИ

Смотреть что такое НАПАДАТИ в других словарях:

НАПАДАТИ

НАКИ́НУТИСЯ на кого (раптово почати лаяти, сварити, звинувачувати кого-небудь, докоряти комусь), НАПА́СТИСЯ розм., НАПУСТИ́ТИСЯ розм., НАСИ́ПАТИСЯ розм... смотреть

НАПАДАТИ

НАПА́ДАТИ, ає, док.Падаючи, збиратися в якій-небудь кількості.– Як по-вашому, коли отак багато снігу нападало, на врожай це чи не на врожай? (Остап Виш... смотреть

НАПАДАТИ

НАПАДА|ТИ (21), Ю, -ѤТЬ гл. 1. Бросаться на что-л., кидаться во что-л.: онъ бо сѧ бодеть ножемь. другоiци || и на огнь нападаѥть. СбХл XIV, 105–105 об... смотреть

НАПАДАТИ

напа́сти (натра́пити, попа́сти і т. ін.) / рідше напада́ти (натрапля́ти, попада́ти і т. ін.) на слід (сліди́) перев. чий (чиї). Знайти, виявити ознаки чийогось злочину або перебування чи переміщення кого-небудь. Соломія ладна була за що-небудь учепитися, аби напасти на Остапові сліди (М. Коцюбинський); На третій день повернулися (міліціонери) в район і доповіли начальству, що цигани нагло загубилися серед лісостепу і що на їхні сліди натрапити не вдалося (Григорій Тютюнник); Як заходила небезпека, що поліція попадала на слід злодіїв, то вони передавали йому речі на сховок (Лесь Мартович). сказ напада́є (нахо́дить) / напа́в (найшо́в) на кого, рідше кого. Кого-небудь охоплює сильне почуття гніву, роздратування і т. ін. — То молиться (батько) в кутку цілими вечорами, то нападає на нього такий сказ, що не тільки люди, а й боги в хаті не вдержаться… (Григорій Тютюнник). (як (мов, на́че, на́чеб і т. ін.)) ґедзь напа́в (укуси́в) на кого, кого, несхв. У когось поганий настрій, хтось перебуває в неврівноваженому стані, нервує, сердитий і т. ін. Що се на тебе за ґедзь напав? (Панас Мирний); — Чи ви подуріли, чи вас ґедзь напав?!..— кричала Марія (І. Нечуй-Левицький); — Ґедзь напав хлопця,— нарешті промовив десятник (С. Черкасенко); Мав добрий намір поговорити з нею про ґешефти, а стару сьогодні начеб ґедзь укусив (Ірина Вільде); І, спаленівши, кинувся він (Віталій) від них у парк, в гущавінь, хлопці не встигли й спитати, який його ґедзь укусив (О. Гончар); — То й добре, що зараз почала комизитись, гірше, якби ґедзь укусив її замужем, чуєш? (Є. Гуцало). ґедз напада́в. Інколи ж його просто ґедз нападав — і тоді він ставав нестерпучим (М. Коцюбинський).... смотреть

НАПАДАТИ

I нап`адати-ає, док. Падаючи, збиратися в якій-небудь кількості. II напад`ати-аю, -аєш, недок., напасти, -аду, -адеш, док. 1) Накидатися на кого-, що-... смотреть

НАПАДАТИ

I нап`адатиto fall (in quantities)II напад`атидок. напасти1) to attack, to assault; to fall upon, to set upon, to descend (upon); (чіплятися) to inveig... смотреть

НАПАДАТИ

I нап`адати-ає, док. Падаючи, збиратися в якій-небудь кількості.II напад`ати-аю, -аєш, недок. , напасти, -аду, -адеш, док. 1》 Накидатися на кого-, що-... смотреть

НАПАДАТИ

атакувати, НАКИДАТИСЯ, наскакувати, набігати, напастувати; (раптово) налітати шулікою; (- недугу) чіплятися, (- чиряки) висипати; (з лайкою) нападатися; (на слід) натрапляти, виявляти що; (- дощ) захоплювати, застукувати; (- настрій) П. поймати, наринати, оволодівати, охоплювати, брати; п-к -АЮЧИЙ, що нападає, звиклий нападати, напасник, агресор, (у футболі) напад, форвард, (ворог) агресивний; дк. НАПАСТИ, заатакувати.... смотреть

НАПАДАТИ

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: нападавши, нападаючинападатьДеепричастная форма: нападав, нападая ¤ нападати на кра... смотреть

НАПАДАТИ

несов. - нападати, сов. - напасти 1) (на кого, на что) нападать, напасть; обрушиваться, обрушиться (стремительно атаковать, перен. набрасываться с упрёками и т.п.) 2) (кого, на кого) одолевать, одолеть (кого); находить, найти (на кого)... смотреть

НАПАДАТИ

【未】1) 攻击, 袭击, 抨击, 非难2) 猛扑, 向…扑去; 忽然碰上, 撞上2) (感情等) 支配, 控制

НАПАДАТИ

[napadaty]дієсл.napadać

НАПАДАТИ

Сказ його напав.Поводить себе, як дурний.

НАПАДАТИ

напа́дати дієслово доконаного виду напада́ти дієслово недоконаного виду

НАПАДАТИ

- нападать, быстро наступать, ополчаться.

НАПАДАТИ

Angripe, attakkere, bestorme; overfalle

НАПАДАТИ

Angribe, attakere, bestorme, overfalde

НАПАДАТИ

Angripa, attackera, bestorma

НАПАДАТИ

напада́ть, атакова́ть, вести́ наступле́ние

НАПАДАТИ

-аю, -аєш napadać; atakować

НАПАДАТИ

cro napadati укр напасти

НАПАДАТИ

თავდასხმა

T: 143