Смотреть больше слов в «Словаре церковнославянского языка»
НАЛОЖ|ИТИ (50), ОУ, ИТЬ гл.1.Положить на кого-л., что-л.: и всѧ брати˫а рекше ами(н). сѧдѹ(т) и на неже игѹменъ брашьно рѹкѹ наложить. тъгда и прочии ... смотреть
НАНЕСТИ́ (покрити яку-небудь поверхню тонким шаром фарби, лаку, клею тощо), НАКЛА́СТИ, ПОКЛА́СТИ рідше, НАЛОЖИ́ТИ заст.; НАВЕСТИ́ (повторно, після яког... смотреть
НАЛОЖИ́ТИ, ложу́, ло́жиш, док., розм.Те саме, що накла́сти.Він [Іван-царенко] наложив мідну стрілу на срібний лучок, хотів стріляти (з казки);Прийшла [... смотреть
наклада́ти / накла́сти (наложи́ти) голово́ю. Гинути в боротьбі, в бою і т. ін. Щодня, щогодини наш брат накладає головою у війні з ворогом (П. Колесник); Колись у цьому монастирі жила й тут таки померла .. черниця Марія, в мирі Мотрона Кочубей, донька того Кочубея, генерального судді, що наклав головою на пласі в Борщагівці (М. Лазорський); І за це вони… наклали головою ось в цих мурах (І. Багряний); Порозмітала їх козацька сила. Багато шляхти наложило головою (Я. Качура). життя́м наложи́ти. Та й громадянином, певно, не був, щоби думку подавши, Твердо устояти в ній і за правду життям наложити (М. Зеров). наклада́ти / накла́сти (наложи́ти) на се́бе ру́ки. Заподіювати собі смерть. (Антон:) Нехай накладають на себе руки ті, за котрими є кому жалкувати (М. Кропивницький); Не накладати ж на себе руки, не лягати ж заживо в землю (І. Цюпа); А другого дня вся камера піднялася на ноги: отой чоловік наклав на себе руки (А. Дімаров); — Від різок, діду, і в печі не сховаєшся! Вже коли їх присуджено, так і доведеться або прийняти, або руки на себе наложити (О. Кониський). наклада́ти / накла́сти (наложи́ти) ру́ку (грубо ла́пу) на що. Привласнювати щось, заволодівати чим-небудь. Я починав виразніше бачити обличчя режиму, що так не по-людському жорстоко накладає руку на найсвітліше почуття людини — бажання знати (Г. Хоткевич); А на решту (грошей) вона наклала руку (С. Чорнобривець); — Наші опікуни .. хочуть тепер наложити руку на ті ваші гроші (І. Франко); Яким правом безбожна влада “наклала лапу” на святі храми, де віруючі спілкуються з Творцем неба і землі? (З журналу).... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: наложившиналожитьДеепричастная форма: наложив
-ложу, -ложиш, док. Те саме, що накласти.
див. накладатиналожити головою — to perish
Наложи́ти, -ложу́, -ло́жиш, -жать
-ложу, -ложиш, док. Те саме, що накласти.
наложи́ти дієслово доконаного виду накласти
1) приказа́ть, распоряди́ться 2) поручи́ть
-жу, -жиш nałożyć zob. накладати
реже сов. от накладати
наложить на себя руки
1) жарг. чрезвыча́йно заинтересова́ться, воодушеви́ться 2) сексуально возбудиться