Смотреть больше слов в «Словаре церковнославянского языка»
МЕТА́ТИ, мета́ю, мета́єш і мечу́, ме́чеш, недок.1. що і рідше кого. Те саме, що ки́дати 1.А Микита, той проноза, Ну ж метати риби з воза (І. Франко);Бо... смотреть
КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУР... смотреть
Метать — метати (1) 1. Бросать, кидать: Галичкы Осмомыслѣ Ярославе! высоко сѣдиши на своемъ златокованнѣмъ столѣ ... затворивъ Дунаю ворота, меча брем... смотреть
мета́ти громи́ і (та) бли́скавки на кого—що, проти кого—чого і без додатка. 1. Гнівно, роздратовано говорити, писати про кого-, що-небудь; критикувати, лаяти когось. Преса метала громи і блискавки на “недоварених студентів”, що посміли зняти руку на громадський спокій (П. Колесник); І Панас Максимович знову почав метати громи й блискавки на непокірного сина… (В. Минко); Отець Хрисантій і досі метав громи та блискавки на клятвовідступника Поцілуйка (М. Стельмах). бли́скавки мета́ти. Він блискавки метав, Повчав мене сердито (В. Іванович). мета́ти грім і бли́скавку. Губернатор метав грім і блискавку. Таким Оух ще не знав його (Я. Стецюк); Чи варто було метати грім і блискавку проти… всього вчення про гормони рослин у цілому..? (Вибр. праці М. Г. Холодного). 2. Поглядом виражати гнів, обурення, незадоволення; сердито дивитися. Закидайло войовниче поблискував хворобливими оченятами, метав громи й блискавки ( мета́ти очи́ма (з оче́й) і́скри на кого—що і без додатка. Сердито, зі злістю дивитися.— Мовчите, значить, правду мовлю: негодні ми супроти .. князів Шуйських? — знову запитав Болотніков, уже метаючи очима іскри (Іван Ле). метну́ти лю́ті і́скри з оче́й. Сашко тільки метнув люті іскри з очей (С. Журахович). мета́ти і́скри. Чорноволосий студент з очима і постаттю бунтаря тримав у руці затиснутий камінь і, розмахуючи ним, метав іскри на терасу і своїх супутників (М. Стельмах). мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); (Ярослав:) Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко). о́чі мета́ють і́скри, перев. чиї, куди, на кого і без додатка. Хтось дивиться, поглядає сердито, гнівно, люто і т. ін. Очі її гнівно метали іскри в бік Палянички, який, очевидно, чимось насолив ланковій (М. Чабанівський); Голос його тремтів і зривався на високі ноти. Жести ставали різкими, очі метали іскри (І. Кириленко). рва́ти й мета́ти. Бурхливо виявляти своє незадоволення, роздратування (перев. перед підлеглими). Армія окупантів не виконувала наказу свого командування.. Генерал Д’Апсельм — командуючий окупаційною армією — мав підстави рвати й метати (Ю. Смолич).... смотреть
Вергати, вергнути, вергти, повергати, вивергати, вивергати, повивергати, звергати, звергнути, позвергати, жбурляти, жбурити, жбурнути, пожбурляти, вижб... смотреть
метаю, метаєш і мечу, мечеш, недок., перех. 1) Те саме, що кидати 1). || Примушувати летіти з метою влучити в ціль або докинути якнайдалі. 2) Розкидат... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: мечучи1. те саме, що кидати2. розкидати у рiзних напрямках3. складати сiнометатьДеепричастная... смотреть
метаю, метаєш і мечу, мечеш, недок. , перех. 1》 Те саме, що кидати 1).|| Примушувати летіти з метою влучити в ціль або докинути якнайдалі.2》 Розкида... смотреть
1) (кидати) to throw, to cast, to flingметати диск — спорт. to throw the discus2) (обкидати) to basteметати петлі — to make buttonholes3) (ікру) to spa... смотреть
【未】 扔, 抛, 掷, 投Метатидиск 掷铁饼◇ Метнути оком (або очима, поглядом) 看一眼, 一瞥Метати банк (打纸牌时庄家) 分牌
I несов. - метати, сов. - метнути; (метаю, метаєш и мечу, мечеш) 1) метать, метнуть; бросать, бросить; разг. кидать, кинуть метнути оком [очима, поглядом] — бросить [метнуть] взгляд [взор] 2) (только несов.) карт. метать метати банк — метать банк II портн. метать; смётывать... смотреть
кидати, вергати, жм. жбурляти, швиргати; (куди) закидати, викидати; (вгору) підкидати; (іскри) розсипати, розкидати.
1) класть 2) накла́дывать 3) ста́вить 4) надева́ть метати капу на главу — надева́ть ша́пку
див. кидати
(мечу, мечеш, мече) кидати (кидаю, кидаєш, кидає)
техн. метать (в швейном производстве)
мета́ти дієслово недоконаного виду
Фастрыгаваць
Skjuta
Kaste
-аю, -аєш obrzucać
кідаць, саджаць
фастрыгаваць
фастрыгаваць
кидати
кидати
სროლა
говорити, 7