Смотреть больше слов в «Словаре церковнославянского языка»
УМЕРТВИ́ТИ (ВМЕРТВИ́ТИ) (позбавити життя кого-небудь якимсь способом), ЗГУБИ́ТИ, УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ), ПОКІ́НЧИ́ТИ, ЗАДУШИ́ТИ, УДУШИ́ТИ, УДАВИ́ТИ (ВДА... смотреть
МЕРТВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. мертвля́ть; недок., кого, що.1. Робити мертвим, позбавляти життя; убивати.Старих людей турки мертвили (Сл. Б. Грінченка);Спе... смотреть
-влю, -виш; мн. мертвлять; недок., перех. 1) Робити мертвим, позбавляти життя; убивати. 2) перен. Позбавляти життєвості, бадьорості.
-влю, -виш; мн. мертвлять; недок. , перех. 1》 Робити мертвим, позбавляти життя; убивати.2》 перен. Позбавляти життєвості, бадьорості.
убивати, умертвляти; (позбавляти сонця, життя) притлумлювати, пригнічувати, заглушувати, о. дихати смертю.
Мертви́ти, -влю́, -ви́ш, -вля́ть
мертви́ти дієслово недоконаного виду
To deaden
-влю, -виш uśmiercać
умерщвлять