Смотреть больше слов в «Словаре церковнославянского языка»
ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́... смотреть
МАНИ́ТИ, маню́, ма́ниш, недок., кого, що.1. чим і без дод. Кликати, звати, роблячи певні знаки рукою, поглядом і т. ін.– Ось ідіть сюди. Ідіть, – манив... смотреть
маню, маниш, недок., перех. 1) чим і без додатка. Кликати, звати, роблячи певні знаки рукою, поглядом і т. ін. || Вабити (принадою). 2) перен. Притяга... смотреть
маню, маниш, недок. , перех. 1》 чим і без додатка. Кликати, звати, роблячи певні знаки рукою, поглядом і т. ін.|| Вабити (принадою).2》 перен. Притя... смотреть
мани́ти (до се́бе) о́чі чиї, кого, чим і без додатка. 1. Приваблювати своїм виглядом, красою, свіжістю і т. ін. Узькі глибокі щілини темніли внизу, вкриті тінню, і манили до себе очі своєю чарівничою свіжиною та прохолодою (І. Нечуй-Левицький). 2. Викликати інтерес; цікавити. А поета манить не лише минуле .. Його очі манить світлий завтрашній день (З журналу).... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: манивши, манячиманитьДеепричастная форма: маня
Мани собаку маючи кияку.Май справу з лихими людьми лише тоді, якщо можеш захиститися від них.Манить, як кота мишею.Коли хочуть чимось привабити і багат... смотреть
1. див. заманювати, підманювати, приманювати2. це марити
【未】1) (用眼色或手势) 打招呼2) 转 招引, 引诱
1) (кликати) to beckon2) (вабити) to attract, to allure, to lure
ВАБИТИ, надити, приваблювати, заманювати, зваблювати, спокушати; (рукою) кликати, звати, підкликати.
див. вабити; кликати; прихиляти
Мани́ти, маню́, ма́ниш, -нить, -нять
мани́ти дієслово недоконаного виду
-ню, -ниш wabić; zwodzić
манить