КОЛИБА


(греч. κολίβα) куща, палатка, шатер.

Смотреть больше слов в «Словаре церковнославянского языка»

КОЛИБИЦА →← КОЛИА

Смотреть что такое КОЛИБА в других словарях:

КОЛИБА

КОЛИ́БА, и, ж., розм.Традиційна гуцульська дерев'яна споруда з колод для відпочинку та ночівлі мисливців, чабанів і лісорубів, які надовго піднімалися ... смотреть

КОЛИБА

Коли́ба:— гірська хатина, городжена або збита із дощок, переважно для чабанів [2]— городжена або вбита з дощок хатина в горах, якою здебільшого користу... смотреть

КОЛИБА

ХА́ТА (сільська житлова будівля, звичайно одноповерхова); ХАТИ́НА, ХАТЧИ́НА розм. (перев. невелика); МА́ЗАНКА, ХВОРОСТЯ́НКА, ЛІ́ПЛЯ́НКА діал. (зроблена... смотреть

КОЛИБА

◄ КОЛИ́БА, ы, ж.Шалаш, шатер.Поставляется нам во обитание чюм, или по Писанию сень или колиба, или куща. М. Жд. Диурнал 238.— Норм. САР1, САР2 старин.... смотреть

КОЛИБА

-и, ж., діал. Житло чабанів і лісорубів.

КОЛИБА

(укр.) Тимчасове житло чабанів і лісорубів у вигляді куреня, який звичайно виконувалось з кілків і гілок. Був поширений на Гуцульщині в Україні.

КОЛИБА

-и, ж., діал. Житло чабанів і лісорубів. О світе! світе! Передсвіт заллє прозрілі шиби, і сонце піднесе в зеніт сон нашої колиби. (ЧТ:181).

КОЛИБА

імен. жін. роду

КОЛИБА

тимчасове житло з сіна і дерева, часто використовується на полонинах

КОЛИБА

Чабанський, рибацький, лісорубський курінь

КОЛИБА

-и, ж. , діал. Житло чабанів і лісорубів.

КОЛИБА

див. дім

КОЛИБА

Shanty, shepherd's cottage

КОЛИБА

коли́ба іменник жіночого роду діал.

КОЛИБА

ж.хи́жина, лачу́га

КОЛИБА

этн. колыба

КОЛИБА

-и ż koliba

T: 143