Смотреть больше слов в «Словаре церковнославянского языка»
ДА|ТИ (>3000), -МЬ, -СТЬ гл. 1. Дать (давать) в руки, вручить: <ѹзьр>ѣ нища нага и печѩльна. и съвлъкъ сѩ дасть <ѥмѹ> одеждю свою. Изб ... смотреть
ВИДАВА́ТИ (виділяти комусь що-небудь із запасів, із місць зберігання тощо), ВІДПУСКА́ТИ, ДАВА́ТИ. — Док.: ви́дати, відпусти́ти, да́ти. Годувалася вона ... смотреть
дай Бо́же (Бог, Го́споди), вставн. словоспол. 1. що. Уживається для вираження побажання кому-небудь чогось доброго. В тому гаю два Голуби були І як брати милесенько жили — Дай Боже так і людям жити (Л. Глібов); — Дай Боже щастя вашим діточкам! — хрипить старик (Ю. Смолич); — Прощай, друже! Дай Господи, щоб мали силу чесно й сміливо сповнити свій довг (обов’язок) .. — Дай Боже! (М. Коцюбинський). 2. Уживається для вираження схвальної оцінки кого-, чого-небудь щодо розміру, кількості, якості, ступеня вияву і т. ін. У старого Лук’яна Хомутенка сімеєчка дай Боже: він з жінкою та восьмеро дітей (Григорій Тютюнник); — Те, що Оксана Кульбачка посадила,— росте дай Бог! Ось у кого нам треба вчитись… (О. Гончар). пода́й Бо́же (Го́споди). — Що ж? Ви жених такий, що подай Господи! (О. Маковей). дай Бо́же (Бог) па́м’ять. Уживається для вираження бажання, зусилля пригадати що-небудь. — Вона (Наташка) нагадує щось мені знайоме,— знову почав Проценко.— Я десь на неї схожу бачив.— О-о, дай Боже пам’ять (Панас Мирний). дай / дава́й Бо́же (Бог) но́ги (, а чорт коле́са). Уживається для вираження необхідності раптової втечі звідкись. Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав, і — дай Боже ноги! — мерщій хильки та хильки (Панас Мирний); Опісля треба було роззброїти всіх коридорних, вивести в’язнів на подвір’я, відчинити двері тюрми і... дай Бог ноги (Ю. Збанацький); Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту, а потім давай Бог ноги, а чорт колеса (Д. Косарик). (і) жа́ба ци́цьки (ци́ці, пи́ти) дасть кому і без додатка. 1. Хто-небудь загине, потрапивши в складні, незвичайні умови. — Ну й дорога! Думав, що жаба цицьки дасть у клятих яругах (В. Речмедін); Напирають козаки на село, але гребля вся встелена боронами, зуб’ями догори, й по вулицях навалено гіллястих дерев,— доберись! — Отут їм, харцизякам, браття, й жаба циці дасть! — скінчив піщанський чоловік (А. Головко); (Семен:) На середині (річки) як підхопило мене бистрею (бистриною),— я аж злякався .. Думаю: закрутить, потягне на дно, тут мені жаба і пить дасть... (М. Кропивницький). 2. Кому-небудь буде дуже важко, хто-небудь не зможе домогтися чогось. — Німці все тут спалили дощенту. Якби держава не допомогла, жаба цицьки дала б людям (В. Москалець); — Одружимося, бо так у бурлаках нам і жаба цицьки дасть (П. Страшнова). наздога́д (навдога́д, рідко надо́гад) бурякі́в (щоб дали́ капу́сти), перев. зі сл. говори́ти, сказа́ти і т. ін. Говорячи про одне, натякати на щось інше. — Одно знаю, хоч не з’їм солодко і напрацююся гіркенько, так ніхто мене не налає..,— говорила Мотря наздогад буряків, поглядаючи на Семена (М. Коцюбинський); — Багато, чоловіче, не прошу, але поверни мені з казенної хоч пучку солі, яку вдома взяв. Іван хекнув, засміявся, обернувся міцною спокійною постаттю до Степана: — Це сказала наздогад буряків, щоб дали капусти (М. Стельмах); (Горпина:) Котрий любий, той не свата, а од нелюбих не вспієш зачиняти хату. (Приблуда:) Цебто і мені навдогад буряків? (Горпина:) Та ні, не про вас річ, добродію (М. Кропивницький); — Стій, я його зачеплю розмовою. А ти піддержуй. Може, що випитаємо. Я буду закидати надогад буряків, а ти помічай (Панас Мирний); (Возний:) Ох, ох, ох!.. Стара не страшна, так молода кирпу гне. Я уже їй говорив, як то кажуть, надогад< не дай Бо́же (Бог, Го́споди, Ма́ти Бо́жа) чого і без додатка, вставн. словоспол. Уживається для вираження бажання уникнути чого-небудь небажаного, застерегтися від чогось. Не дай Боже вмирати під тином (Укр.. присл..); — Тихше,— просить співрозмовників господарка,— він (фашистський офіцер) по-нашому насобачився, не дай Бог, підслухає (Ю. Яновський); Треба людей попитати, чи не лиха, чи робоча Соломія. Не дай Господи, як ще буде сердита, лінива та лиха (І. Нечуй-Левицький); Взяв він та й женився вдруге .. Випало йому на долю таке щастя, що й не дай Мати Божа хрещеному чоловікові (Г. Хоткевич). ті́льки дай на о́чі кому. Покажи. Тамань кипіла від зорепадів, а людям тільки дай на очі, кажуть: “Ото бомби кидають” (Григорій Тютюнник). уку́сить і ме́ду да́сть. Нещирий, фальшивий у своїх вчинках, словах. — Та й та гарна! То єхида-лисиця, укусе (укусить) й меду дасть,— призро (презирливо), гидливо якось одказала Параска (Панас Мирний). хоч в о́ко дай. Нічого не видно. Клятий туман, хоч в око дай (Я. Качура). щоб (тобі́ (йому́, їм і т. ін.)) ди́хати не дало́, лайл. Уживається для вираження незадоволення, зневаги до кого-небудь, побажання чогось поганого. І тут неприємно вдарило Ганнине побажання: “Щоб йому дихати не дало! Хіба я води не даю?” (З журналу). як (мов, ні́би і т. ін.) п’ятака́ дав (подарува́в), зі сл. гля́нув, подиви́вся і т. ін. Неприязно, сердито, вороже. Та нам же громада цю землю одсудила...— То що, що громада? .. Секретар глянув як п’ятака дав (Панас Мирний); Він так зиркнув на мене мов п’ятака подарував (Ю. Збанацький).... смотреть
недок. давати, док. дати1) (у різн. знач.) to give; (вручати) to deliverдати вихід (почуттям) — to give vent to, to give play to; розм. to uncorkдати в... смотреть
да́ти:◊ ґо́ля да́ти → "ґоль" ◊ да́ти баняка́ → "баняк" ◊ да́ти бо́бу → "біб" ◊ да́ти бу́зі → "бузя" ◊ да́ти бузя́ка → "бузяк" ◊ да́ти бу́рбу → "бурба" ◊ да́ти в ма́зак → "мазак" ◊ да́ти в нюх → "нюх" ◊ да́ти в ню́хач → "нюхач" ◊ да́ти в розум → "розум" ◊ да́ти в фриґа́чку → "фриґачка" ◊ да́ти в хра́пи → "храпи" ◊ да́ти в шкі́ру → "шкіра" ◊ да́ти га́ка → "гак" ◊ да́ти гроші на кант → "кант" ◊ да́ти гру́шку → "грушка" ◊ да́ти дзю́ба → "дзьоб" ◊ да́ти до віва́ту → "віват" ◊ да́ти дра́ла → "драло" ◊ да́ти зе́ца → "зец" ◊ да́ти зна́ти → "знати" ◊ да́ти ка́мпи → "кампа" ◊ да́ти контру → "контра" ◊ да́ти ла́ти → "лати" ◊ да́ти \ на ві́ват → "віват" ◊ да́ти \ на п'єц → "п'єц" ◊ да́ти на та́цу → "таца" ◊ да́ти незадовільну но́ту → "нота" ◊ да́ти нога́м зна́ти → "нога" ◊ да́ти пи́льник → "пильник" ◊ да́ти пи́ска → "писок" ◊ да́ти по крижба́нтах → "крижбанти" ◊ да́ти по ку́лях → "куля" ◊ да́ти по макі́трі → "макітра" ◊ да́ти поза ву́ха → "вухо" ◊ да́ти себе́ зла́пати → "злапати" ◊ да́ти себе́ намовити → "намовити" ◊ да́ти себе́ проси́ти → "просити" ◊ да́ти фа́нґи → "фанґа" ◊ да́ти фа́цку (фа́цьки) → "фацка" ◊ да́ти фра́ка → "фрак" ◊ да́ти храпака́ (хропа́к) → "храпак" ◊ да́ти шпіца → "шпіц" ◊ да́ти шпра́йса (шпра́йца, шпра́йсу) → "шпрайс" ◊ да́ти шпру́нґа → "шпрунґ" ◊ де́кі да́ти → "дека" ◊ де́мба да́ти → "демб"... смотреть
Да́ти, ім., мн. Відомості. Жадна людина приватна за найліпшими обставинами не спроможеть ся сама, власними силами зібрати стільки статистичних - все ж пак не вигаданих, а більше-меньше певних - дат. Треба тільки уважати, щоб дати були певні, і ліпше нехай буде їх меньше, та певних, ніж багацько, та хибних (Б., 1895, 13, 2); Послідні дати статистичні виказують, що на удержанє 41. 133 клм. доріг громадских служив фонд 1, 589. 656 зр[иньских] (Б., 1895, 20, 1); Як вже вписало ся досить членів до стоваришеня (яких 40) і є гарне число худоби (хоть 80), а основатель має певні дати про винаймленє якого пасовиска, тоді треба, щоб всі вони знов зійшли ся одної днини разом і врадили остаточно, чи заложити се стоваришенє. Се є збори основателів стоваришеня (Канюк, 1906, 12).... смотреть
Дать — дати (1)● Не дати въ обиду. См.: обида.Б. Л. Богородского, Д. С. Лихачева, О. В. Творогова; В. Л. Виноградова.Словарь-справочник "Слова о полку ... смотреть
1) дать, отда́ть, пода́ть, вы́дать 2) поднести́, вручи́ть 3) допусти́ть, предоста́вить, позво́лить дати за право — призна́ть пра́вым, согласи́ться дати на вересију — дать на креди́т дати под закуп — отда́ть в наём дати изjаву — сде́лать заявле́ние дати наслов — дать заголо́вок дати прилику — дать возмо́жность дати пример — показа́ть приме́р дати под суд — отда́ть под суд дати свој суд — вы́сказать своё мне́ние дати поклон — подари́ть дати пољубац — поцелова́ть он ми не да — он мне не позволя́ет... смотреть
(дам, даси) док. 1. кому що; крим. Засудити когось, визначити комусь строк покарання. БСРЖ, 147; ЯБМ, 1, 259. ♦ Дати строк. Винести вирок, засудити. СЖЗ, 34; ЯБМ, 1, 261. 2. (кому); жрм. Вступити у статевий зв'язок (про жінку). попри те, дала чи не дала, / у щастя людського два рівних є крила (С. Жадан, Балади про війну і відбудову). ♦ Дати в лапу, крим. Дати хабара. СЖЗ, 34. Дати димок на зуби, крим. Дати закурити; СЖЗ, 34. Дати по кумполу. Див. «кумпол». Дати по рогах. Див. «ріг».... смотреть
да́ти[датие]дам, даси, дас'т', дамо, дасте, дадут'; мин. даў, дала
[daty]дієсл.daćдати маху — chybić
Аддавацьаддацьдавацьдаць
див. давати.
дам, даси dać ~ зрозуміти dać do zrozumienia ~ віру (слово) dać wiarę (słowo), zob. давати
Да́ти, дам, даси́, дасть, дамо́, дасте́, даду́ть; дай, да́ймо, да́йте
{да́тие} дам, даси́, даст, дамо́, дасте́, даду́т; мин. даў, дала́.
【完】 见 давати
аддавацьаддацьдавацьдаць
да́ти дієслово доконаного виду
аддаваць аддаць даваць даць
Donner
див. давати.
давать, доставлять
побити, 2
побити, 1
відмовити
плакати, 4
offer a guarantee (v.); post a performance bond (v.).
разг. дать [задать] драла [стрекача]
= дати драла
побити, 1
побити, 3
Дати їм то те, то те
Дати їм то те, то те
ударити
побити, 1
задать взбучку
ударити
побити, 4
дать маху
втекти
втекти
разг. дать памятку, проучить