Вступить — вступити (3) 1. Войти в пределы чего-л.: Въстала обида въ силахъ Дажь-Божа внука. Вступила дѣвою на землю Трояню... 19. Но и Михаилъ мних и ... смотреть
ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ) (про військо, військові частини — ідучи, їдучи), ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ). — Док.: вступи́ти (уступи́ти), ввійти́ (увійти́). За Россю ... смотреть
недок. вступати, док. вступити1) to enter; to step in; військ. to march in (into)вступити в бій — to join battle, to come to action; to engage in battl... смотреть
вступа́ти / вступи́ти в го́лову кому і без додатка. Викликати в кого-небудь стан сп’яніння; п’янити когось (про хмільні напої). (3-й вартовий:) Та нащо нам вода? Сьогодні й чисте можна пить! Гуляймо! (2-й вартовий:) Та чисте дуже в голову вступає (Леся Українка); — Чув я,— каже (Демко),— за тії Палестини. Оце ж до тих Палестинів і посуну! І що йому міцніш у голову вступає, то він далі посува. Вже й поза тії Палестини,— хвалиться,— втопчу стежку (Марко Вовчок). вступа́ти / вступи́ти на шлях (на доро́гу, на сте́жку) чого, який (яку). Розпочинати яку-небудь діяльність або починати вести певний спосіб життя. — Щось ти, Гнате, вступаєш на поганий шлях.. Свою жінку прогнав од себе, зійшовся з другою без шлюбу (М. Коцюбинський); Лисенко перший у нас вступає на дорогу наукового досліджування української народної музики (Муз. праці); — Еге-ге! поталанило мені,— радіє старий.— На добру стежку вступив я (М. Коцюбинський). вступа́ти (входи́ти) / вступи́ти (ввійти́) в життя́. 1. Починати діяти самостійно. Вступило в життя нове, повоєнне покоління.. Виросли сини і внуки (П. Інгульський). 2. Виникати, з’являтися, поширюватися або застосовуватися. В життя вступають Нові будівлі В шахтарськім місті Труда і слави (Г. Бойко); Входять у життя і диски з внутрішньою ріжучою кромкою (З газети). вступа́ти (входи́ти) / вступи́ти (ввійти́) в (свої́) права́. Виявлятися повною мірою. Робочий будень ще не склав інструментів, але свято вже входило в свої права (О. Кундзич); Весна вступила в свої права (З журналу).... смотреть
ВСТУПИ́ТИ¹ див. вступа́ти¹.ВСТУПИ́ТИ² див. уступа́ти¹.
Вступи́ти. Зайти. [Ярема] по дорозі вступив до книгарні, купив книгу в чорній оправі, а опісля вступив ще на шкляночку вина, щоби напевно спізнитись на обід (Б., “Подружний протокол”, 1895, 9, 1)// пол. wstąpić - зайти, увійти; укр. діал. вступити до хати - зайти в хату.... смотреть
[wstupyty]дієсл.wstąpić, zajść
-плю, -пиш wstąpić; przystąpić ~ в організацію (організацію) wstąpić do organizacji ~ в бій rozpocząć walkę
Злучацьзлучыцьяднаццаяднаць
див. вступати I.
【完】 见 вступати
I сов. от вступати I II сов. от уступати II
вступи́ти:◊ вступи́ти на хви́льку → "хвилька"
злучацьзлучыцьяднаццаяднаць
вступи́ти дієслово доконаного виду
злучаць злучыць яднацца яднаць
див. вступати I.
accede to an estate