БРАТИСЯ


брати

Смотреть больше слов в «Словаре церковнославянского языка»

БРАТОГРЫЗЕЦ →← БРАТИ

Смотреть что такое БРАТИСЯ в других словарях:

БРАТИСЯ

БРА́ТИСЯ (застосовувати щодо кого-небудь якісь дії), ПРИЙМА́ТИСЯ розм. — Док.: узя́тися (взя́тися), прийня́тися. Час уже братися нам за ледарів; Що дуж... смотреть

БРАТИСЯ

БРА́ТИСЯ, беру́ся, бере́шся, недок.1. Хапатися рукою.Змій каже: – Беріться за мене, понесу (з казки);Замість шматка хліба за кухоль береться (Т. Шевчен... смотреть

БРАТИСЯ

(аж) вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки). Дуже сміятися, реготати. — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко); — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом (Ю. Смолич); — А вражий запорожець аж за боки береться, регочучи (П. Куліш); Оце ось виступав він у клубі перед молоддю на .. вечорі, так вірите, всі аж за боки бралися (З газети); — Гукнув я конторських, а вони вже .. аж заливаються (біля стінгазети) капосні та в боки беруться (В. Кучер). (аж) дур голови́ бере́ться кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані розгубленості, розпачу, приголомшення через важкі клопоти, турботи і т. ін. — Треба бакшиш (хабар) готувати та визволяти Остапа, а де грошей взяти? де? кажіть! Аж дур голови береться… (М. Коцюбинський). благословля́тися / благослови́тися (поблагослови́тися, заблагослови́тися) на світ (на день, на світа́нок), безос. Світати, розвиднюватися. Схопився я, озираюсь по хаті. А надворі вже почало на світ благословлятися (І. Нечуй-Левицький); Устаєш, ледве на світ благословляється, а вертаєш пізно смерком (У. Самчук); Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах); Ніч — довгу, холодну, дрімотливу — пробув Василь на станції… А як стало благословлятися на світанок — вирушив у дорогу (П. Інгульський); Надворі благословилося на світ (І. Багряний). благословля́ється день. Сивоголовий Лавро радів з того, що його односельчани поважають схід сонця і знають, як благословляється день (Д. Прилюк). бере́ться на світ. (Макар:) На світ береться. (Вишневий (подивився на схід):) Так. Світає (П. Куліш). бра́тися / взя́тися за ба́рки (за чуби́). Битися з кимсь чи починати бійку. Кличуть до нього раз наймитів — З кожним боротися пан захотів. Он жартівливі панські припарки — Довбуш береться з паном за барки (Д. Павличко); — Хіба він мені брат? — каже було Василь .. Онисько собі не дякує Василеві. Не раз і за чуби бралися (Панас Мирний); // Сперечатися. Іван Антонович готовий взятися з комбатом за барки, доводячи, що мінометники дефіцитні і місце Шовкуна — біля “самовара” (О. Гончар). бра́тися / взя́тися за кни́жку (за книжки́). Читати, вчитися. Їздив (Дмитро) у хурманку на цукровню по жом а чи маляс, столярував, у вільну ж годину за книжку брався (М. Стельмах); // Готувати уроки; готуватися до занять і т. ін. Цілий день школяр прогуляв, ще й за книжки не брався (З усн. мови). бра́тися / взя́тися за перо́. Починати писати; займатися літературною діяльністю. Учора хто його знає що й робив, що й за перо не брався (Панас Мирний); Опівночі прокинувся (Коркошко) від поганого сну і взявся за перо (В. Логвиненко). бра́тися / взя́тися за ро́зум. Ставати розсудливішим, розумнішим; поводити себе розумно, діяти розсудливо. Я ніколи не розумію як слід психології ваших людей, чому вони тоді тільки беруться за розум, як їх вилаяти по-батьківському, того, може, що ще молоді? (Леся Українка); Пора б уже Андрієві й за розум братися (Д. Бедзик); (Виборний:) Час би, Наталко, взятись за розум: ти уже дівка, не дитя.— Кого ж ти дожидаєшся? (І. Котляревський); // Починати серйозно займатися якоюсь корисною справою. Він заявив, що він починає вчитись.— Годі байдики бити, треба за розум братись (Г. Коцюба); Посадські люди за розум взялися. Крам іноземний з’явився на ярмарках (Н. Рибак). бра́тися / взя́тися за своє́. Продовжувати робити щось, наполягати на чомусь. Вони знов узялися за своє? Гадають, що й цього разу їм минеться? (Ю. Шовкопляс). бра́тися / взя́тися зуба́ми за що. Рішуче, настійно домагатися чого-небудь. — Зубами взявся я за це діло. Пішов по установах, в усіх кабінетах побував, всі дозволи одержав (О. Гончар). бра́тися / взя́тися кри́гою, зі сл. о́чі, по́гляд. Ставати холодним, байдужим. — Мамо…— з серцем повертається до невеличкої постаті, а невеселі очі беруться кригою: ну, чого їй додивлятись за ним, наче за немовлям (М. Стельмах). бра́тися / взя́тися по́пелом. Зникати, пропадати. Не одну я нічку не спала, не один день гірко працювала, здоров’я накладала, а тепер — де воно (добро)? Попелом узялося… (М. Коцюбинський). бра́тися / взя́тися фе́ртом в (по́під) бо́ки. Приймати позу самовдоволеного, виявляючи пиху, зазнайство і т. ін. Став я, хвертом (фертом) в боки взявся І до неї обізвався (Л. Глібов). бра́тися в но́ги. Швидко тікати, бігти, йти геть. (Чирва:) Улучив! .. Тепер тікати! (Озирається й береться в ноги) (І. Микитенко). бра́тися (хапа́тися / вхопи́тися) за го́лову. Бути у відчаї, розпачі; дуже переживати, шкодувати. — Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови (Ю. Збанацький); Коли він (Горький) прочитав у “Раді” листа (Винниченка) .. то все хапався за голову, хвилювався й повторював: Так мені й треба (М. Коцюбинський); Побитих тисячу горшків, А де побито — розбери! Чи там, чи тут? .. Як глянув зав з-під козирка, Вхопивсь за голову й сказав: — Гукніть негайно Хом’яка (С. Олійник); // Дивуватися. З якими гордощами мазюкав я на взір “цьоциних” такі “ружі”, що аж сама “цьоця” бралася за голову (І. Франко). душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже .. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко); Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети); (Джавоїра:) Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов’я .. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь). душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити ..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах). (і) не бере́ться (до) голови́ в кого, кому і без додатка, безос. Хто-небудь не може усвідомити, зрозуміти, збагнути щось. Сторонський нарікав, що з Михасем зле — не вчиться; зате Андрусь пильний хлопець. А в Савки те й голови не бралося (О. Маковей); Не помічав (Тищенко), що вп’явся очима в Ірину .. Змарніла? Постаріла? Таке не бралося до голови (Ю. Мушкетик); Як різниться знахідка з розписами Київської Софії та Кирилівської церкви, теж датованими XII століттям!.. Просто не береться голови, що пам’ятки належать до однієї епохи (З журналу). не бра́тися / не взя́тися (і (ні, ані́)) за холо́дну во́ду, несхв. Нічого не робити; нічим не займатися. Поки бряжчали ще тітчині карбованці, було й за холодну воду не візьметься, думали, — навіки зледащіє людина (М. Коцюбинський);— Ну та нічого! — мріяла Стася,— ось тільки забагатіємо в Америці, я сама трьох наймичок матиму, за холодну воду не візьмусь (І. Муратов). і за холо́дну во́ду бра́тись. Її Катруся зросла білоручкою, мати не дозволяла їй і за холодну воду братись (Ю. Збанацький). сон не бере́ / не взяв кого і без додатка. Кому-небудь не спиться. “І спати хочеться, а і чогось мене сон не бере”,— подумав Ломицький (І. Нечуй-Левицький); Вже панотцевого коня й немає: ще до світу махнув старий у нову дорогу: десь його й сон не взяв (П. Куліш); не бере́ться сон. І не береться сон — ходжу, картаю себе думками, розважаю згадками (С. Васильченко).... смотреть

БРАТИСЯ

Беруся, берешся. 1. (за кого-що). Хапатися руками. Вона не злюбила Мелащиних батьків, і тільки бралась за тім’я, то згадувала Западинці (І.Нечуй-Левиць... смотреть

БРАТИСЯ

беруся, берешся, недок. 1) Хапатися рукою. Братися за руки. 2) за що. Беручи якесь знаряддя, діяти ним, виконувати певну роботу. 3) за що, до чого, рі... смотреть

БРАТИСЯ

беруся, берешся, недок. 1》 Хапатися рукою. Братися за руки.2》 за що. Беручи якесь знаряддя, діяти ним, виконувати певну роботу.3》 за що, до чого, рі... смотреть

БРАТИСЯ

док. взятися1) to take up (upon)братися за зброю — to take up armsбратися за когось — розм. to take someone in handбратися за розум — розм. to come to ... смотреть

БРАТИСЯ

беруся, берешся. 1. (за кого-що). Хапатися руками. Вона не злюбила Мелащиних батьків, і тільки бралась за тім’я, то згадувала Западинці (І.Нечуй-Левицький); Беріться за мене, понесу (казка). 2. (за що, рідше до чого). Брати якесь знаряддя, щоб діяти ним. Вж. зі сл.: за весла, за кий, за книжку, за ложку, за лопату, за ніж (до ножа), за плуг, за рушницю, за сокиру, за шаблю, до зброї, до іграшок. 3. (за що, до чого, а також що робити). Приступати до чогось; рідше – збиратися щось робити. Вж. зі сл.: за впорядкування, за господарство, за діло (до діла), за переклад (до перекладу, перекладати), за працю (до праці), за снідання, до сніданку, до бійки, до сівби (сіяти), до справи, бити, допомагати, їсти, йти, писати, просити, розважати, розповідати, читати. 4. (до кого, за кого). Застосовувати до к... смотреть

БРАТИСЯ

1) браться; (захватывать рукой что-н.) хвататься братися за голову — хвататься за голову 2) (начинать какое-н. дело) приниматься, браться (за что), хвататься (за что), книжн. обращаться (к чему); (изъявлять желание) вызываться 3) (предпринимать какое-н. действие в отношении кого-н.) браться, приниматься 4) (пачкать) разг. мазаться; (о липких, красящих и т.п. веществах) разг. приставать 5) разг. вступать в брак, жениться 6) разг. идти, направляться; всходить, взбираться, взлезать, разг. карабкаться, вскарабкиваться 7) (чим) покрываться (чем); превращаться (во что) братися кригою — покрываться льдом, обледеневать братися пузирями — покрываться пузырями, пузыриться, вспузыриваться • - братися за розум - бралося на вечір - береться на дощ - братися на хитрощі... смотреть

БРАТИСЯ

◨ БРА́ТИСЯ, борюся, борется, несов. с кем-чем.Кн.-слав.Биться, сражаться.Борцы же бра́хуся с борцы. Зрилище 31. Брате Моисей, престани уже вышше мѣри б... смотреть

БРАТИСЯ

【未】1) 抓住, 握住Братися за руки 抓住…的手Братися за поруччя 抓住扶手2) 抓起, 操起(工具等)Братися за лопату 操起铁锹来3) 着手, 开始做, 搞起Братися за уроки 开始做功课Братися до роботи 着手工作... смотреть

БРАТИСЯ

бра́тися[братиес'а]беирус'а, беирес':а, беиреимос'а, беиреитес'а; нак. беирис'а, беир'іц':а

БРАТИСЯ

хапатися; (до чого) починати що: (до кого) напосідатися на; (на хитрощі) вдаватися до; З. одружуватися; (- щось липуче) липнути, приставати; (- воду) набиратися; (плямами) покриватися, вкриватися; (на гачок) ловитися; тлк. З ос. з'являтися, походити, виринати, .... смотреть

БРАТИСЯ

дієсл (за щось) to get down to; set about (+ -ing); set to work (on); tackle; take upon oneself; undertake • ~ за виконання доручення to undertake a commission • ~ за перо to take up a pen • ~ за справу to get down to business... смотреть

БРАТИСЯ

[bratysia]дієсл.brać się

БРАТИСЯ

Бра́тися, беру́ся, бере́шся, беру́ться до кого, до чого

БРАТИСЯ

див. іти; одружуватися; починати; хапати

БРАТИСЯ

1) боротися, змагатися2) простувати, прямувати

БРАТИСЯ

{бра́тиеса} беиру́са, беире́с:а, беиреимо́са, беиреите́са; нак. беири́са, беирі́ц:а.

БРАТИСЯ

беруся, берешся brać się (za coś), podejmować się zob. взятися

БРАТИСЯ

бра́тися дієслово недоконаного виду

БРАТИСЯ ЗА ЗБРОЮ

take arms, take up arms

БРАТИСЯ ЗА РОЗУМ

(образумливаться) браться за ум

БРАТИСЯ КІРКОЮ

покрывать коркой

БРАТИСЯ НА СВІТАНОК

розвиднятися

БРАТИСЯ НА ХИТРОЩІ

пускаться на хитрости

БРАТИСЯ ЦВІЛЛЮ

покрывать плесенью

T: 170